Роготченко Олексій Петрович
Народився Олексій Петрович 23 лютого 1919 року в селі Бетяги (с. Великі Кринки) в селянській сім’ї. Після закінчення Великокринківської середньої школи приймав активну участь у Другій світовій війні. Після закінчення війни навчався на історичному факультеті Ніжинського педагогічного інституту, який закінчив у 1955 році. Працював у редакціях ряду газет, у тому числі власним кореспондентом «Известий» по Бурятській АРСР, у редакції газети «Комсомольская правда». З 1965 року працював заступником редактора журналу «Радуга», м. Київ. Писав українською та російською мовами. Автор книжок «Скала Дашнева» (1948), «Пусть всегда будет солнце» (1965), «Бійці пішли на завдання» (1966), «Красные астры» (1970), «Когда цветут мимозы» (1971), «Уманское чудо» (1973), «Рота» (1974), «Утро в Саянах» (1977), «Возвращайтесь журавли» (1979), «А небо остается голубым» (1984), «Щедрой души человек» (1985), роману «Сад на заклятих скелях» (у співавторстві, 1970), збірки статей «Густые гроздья винограда» (1980).
Член спілки письменників СРСР з 1972 р. Нагороджений орденами Вітчизняної війни І та ІІ ступеня, Червоної Зірки, «Знак Пошани», медалями, Почесною грамотою та Грамотою Президії Верховної Ради УРСР.
Проживає в м. Києві.
